Моя душа на небесах, и Слава Богу,
Что с Господом,здесь на земле, моя дорога.
Мой Дух Святой всегда со мной.
И нежно любит.
Он душу святую мою всегда голубит.
Голубкой белою душа ввысь поднимаясь,
От мира бренного сего я отрекаюсь.
Не надо злата и партчи,богатств не надо.
Ведь золото моей души дороже злата!
Брусловская светлана,
Израиль,
Брусловская Светлана живёт в Израиле с 1997 года.Образование высшее гуманитарное,пишет стихи.
Родилась и выросла на юге Хабаровского края в маленьком
уютном городе Биробиджане.
Более двадцати лет проработала в школе учителем начальных классов, затем учителем истории, преподавала музыку,изобразительное искуссство.
С юности печаталась в местной газете.
Четыре года назад пережила рождение свыше, получила духовное рождение и Господь стал давать мне стихи.
Душа моя живёт, не зная грусти.
Летит вновь безмятежно к небесам.
Господь, мой Бог, единый, Всемогущий.
Тебе лишь душу, сердце, жизнь отдам. e-mail автора:svetlana-56@list.ru
Прочитано 10040 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
