Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Очень живое,откровенное стихо-е.Истинно
Божие дитя.Благословений в жизни и
творчестве! Комментарий автора: Спасибо за отзыв, Виктор. Всегда приятно их получать.
Кузнецова Наталья
2007-05-05 07:06:10
Моя сестричка!Как мы похожи!У меня тоже вертелось в голове - написать стихотворение на эту тему.Я была дважды в подобной ситуации.Деньги, достаток, внимание и забота...Что это, если в сердце у человека нет Христа?Искушение сильное...У меня двое деток! Но слава Господу, Он прекраснее этого мира!Брак с неверующим - для нас, познавших Его, это иллюзия счастья...Держись за Христа!У Него будущность и надежда.Ты права сестричка.Веры тебе и благословений! Комментарий автора: Наташа, спасибо большое за отзыв. Я просила Бога, чтоб он ответил мне на эту ситуацию. И вскоре мне пришли на ум стихи. И ответ был категоричным. Слава Богу, Он нас слышит. Всегда!!!!
Поэзия : Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
